Серіал Netflix «Венздей» майже не знімали в США. Перший сезон зібрали в Румунії: замок Кантакузiно в Буштені став обличчям академії Невермор, містечко Джеріко збудували на студії Буфтя під Бухарестом, оранжереї й кабінети шукали в столичних палацах і ботсаду.
Другий сезон повністю переїхав до Ірландії. Базою стали студії Ешфорд у графстві Віклоу, коридори Невермору — замок Шарлевіль в Оффалі, табір і цвинтар — маєток і водоспад Пауерскорт. Зовнішні дахи академії з повітря досі тримаються на румунському кадрі, підправленому ефектами.
Де знімали Венздей — відповідь на два паспорти. Румунія дала неоготичний силует і зимову гостроту. Ірландія дала ліс, сіре світло й простір, якого шоураннерам забракло після першого сезону.
Серіал шукав готику не в Вермонті
Дія відбувається нібито в Новій Англії. Академія для ізгоїв стоїть десь між туманом Вермонту й шкільною легендою про інтернат, куди батьки здають «дивних». Камера Тіма Бертона й команди Альфреда Гофа та Майлза Міллара цю Америку майже не чіпала. Зйомки першого сезону йшли в 2021–2022 роках у Румунії, бо Карпати вміють виглядати старшими за будь-який павільйон у Каліфорнії, а податки й студійна інфраструктура Буфті не кусалися так, як голлівудський метр.
Бертон прийшов у серіал як режисер кількох серій і як людина, чий зір уже був брендом. Йому потрібні були шпилі, волога зелень, камінь, який не виглядає надрукованим на 3D-принтері. Румунія тримає в собі і Дракулу як туристичний міф, і реальні неоготичні вілли початку XX століття. Це не Трансильванія з наліпки. Це Прахова, Бухарест і гірське повітря, в якому зимовий день коротший за обідню зміну освітлювачів.
Дженна Ортега грала Венздей у цьому холоді без «теплих» голлівудських милиць. Кадри біля воріт Невермору, двір із цегляною кладкою, дорога між ялинами — усе це жило в румунському пейзажі раніше, ніж грим наклали на першого учня. Місце не було випадковим фоном. Воно диктувало ритм: менше сонця, більше тіні, жоден пластиковий газон.
Для глядача, який шукає «де знімали Венздей», ця географічна брехня — частина задоволення. Ви бачите Вермонт і купуєте квиток до Буштені. Потім, уже в другому сезоні, той самий Вермонт раптом пахне ірландським дощем. Шоу не соромиться цієї підміни. Воно навіть хвалиться нею: сіре світло Віклоу, за словами Міллара, робить кадр «більш бертонівським», ніж сам американський штат.
Кантакузiно: обличчя Невермору
Замок Кантакузiно в Буштені звели 1911 року в неорумунському стилі для княжої родини. Він сидить у передгір’ї Бучеджі, за дві години від Бухареста, і з повітря виглядає як інтернат, якому вже сто років брешуть про доброзичливість. Саме його фасад, тераси й двір перший сезон видає за академію Невермор. Дах пізніше підкрутили комп’ютером, бо реальному замку бракувало казкової агресії шпилів.
Зйомки в Буштені йшли взимку. Сніг, коротке світло, гора за спиною — це не «додали в постпродакшені інею». Команда ловила справжню сирість. Через те кадри біля воріт і на під’їзній алеї мають вагу, якої павільйон не купує навіть за мільйони. Дерева стоять там, де стоять. Дорога згинається так, як згинається гірська серпантина, а не як реквізит із каталогу.
У другому сезоні зовнішні й повітряні плани академії все ще тримаються на цьому замку. Інтер’єри й нові двори знімали вже в Ірландії, але силует Невермору для глядача лишився румунським. Це важлива деталь для паломника. Ви приїдете в Буштені й упізнаєте школу з тизера. Ви не знайдете там коридорів другого сезону й не знайдете кав’ярні Tell-Tale, бо її збудували пізніше в іншому краї.
Замок працює як музей і парк. Дорослий квиток на комплекс «замок + галерея + парк» тримається біля 85 румунських леїв, коротші пакети дешевші. Години плавають за сезоном: орієнтир — з десятої ранку до сьомої–дев’ятої вечора, у вихідні довше. Екскурсії внутрішніми залами часто румунською, аудіогід рятує. Парк і тераси дають той самий ракурс, який ви пам’ятаєте з заставки. Інтер’єри княжої вілли — вже інша історія, без парт і без ручки Венздей.
Бухарест, оранжерея і містечко з фанери
Невермор — не єдине обличчя першого сезону. Ботанічний сад імені Дімітріє Бриндзе в Бухаресті віддав оранжереї, алеї й вологі крони під прогулянки академії. Саме тут легко впізнати зелень, у якій Венздей не виглядає туристичною листівкою. Сад працює як міський парк: сорок п’ять акрів, лілії, хвойні, сусідство з досить прозаїчною інфраструктурою. Камера вирізала промисловий край кадру. Око відвідувача його побачить — і це нормально.
Палац Монтеору віддав кабінет директорки Вімз. Політехніка Бухареста з’являється в зовнішніх «кампусних» планах. Олімпійський басейн «Динамо» тримає один із перших ударів серіалу: вода, луна, тіло, яке ще не встигло стати мемом. Ці адреси розкидані по столиці. Жодної з них не назвеш «замком Венздей». Кожна — шматок мозаїки, без якого пілот не зібрався б.
Містечко Джеріко з магазином Weathervane, головною вулицею й поліцією не існує на жодній мапі Вермонту в тому вигляді, в якому ви його бачите. Його збудували на території студії Буфтя під Бухарестом. Декорація містечка — окрема гордість продакшену: фасади, вивіски, кут, з якого Енід тягне Венздей у нормальне життя. Частину павільйонів інколи показують на студійних турах, але це не гарантований атракціон на кожен вівторок.
Румунський перший сезон тому ділиться на три шари. Гора й Кантакузiно — паломництво «ось вона, школа». Бухарест — квест для уважних, з ботсадом і палацами. Буфтя — розуміння, що Джеріко завжди був фанерою з душею. Хто їде лише в один шар, той бачить третину відповіді на питання, де знімали Венздей.
Ірландський переїзд другого сезону
Навесні 2024-го виробництво знялося з Румунії й на шість місяців осіло в Ірландії. Базою стали студії Ешфорд у графстві Віклоу. Netflix і місцеві інституції потім називали проєкт найбільшим знімальним циклом в історії країни. Причина не в сварці з Карпатами. Шоураннерам потрібен був ширший двір Невермору, більше лісу, більше «іграшок», як сказав Міллар. Глядач після першого сезону хотів бачити, як школа з’єднана з цвинтарем, табором, котеджем і лікарнею.
Ірландія підставила сіре літнє світло, холодні ночі навіть у червні, замки з вологим каменем і ліси, яких біля Бухареста в такій щільності немає. Брем Стокер народився в Дубліні — маркетинговий бонус, який прес-служба не забула. Для кадру важливіше інше: дощ уміє виглядати дорого. Зелень не кричить «стокова Шотландія». Вона глуха, мохова, трохи зла.
Кетрін Зета-Джонс згадувала Ешфорд як «цілий світ», у якому знімальна група жила з ранку до ночі. Це не поетичний перебір. На студії зібрали інтер’єри Невермору, лабораторію, камеру в Willow Hill, ярмарок паломників Pilgrim World, внутрішності котеджу Ротвуд. Коли в кадрі стіна «дихає» ідеально рівним готичним ритмом — ви майже напевно дивитесь павільйон, а не туристичний зал замку.
Переїзд зламав просту формулу фанатських турів. Після 2025 року, коли другий сезон вийшов на Netflix, люди досі їдуть у Буштені по «ту саму школу» й дивуються, що двір уже інший. Камера змішала два краї в один кампус. Чесна відповідь гіда тепер звучить так: фасад — Румунія, багато коридорів і новий масштаб — Ірландія, Джеріко першого сезону — досі Буфтя.
Шарлевіль, Пауерскорт і студія Ешфорд
Замок Шарлевіль біля Талламора в графстві Оффалі з кінця XVIII століття стоїть як підручник неоготики. Для другого сезону він віддав коридори Невермору й частину внутрішніх дворів. Місцеві давно водять сюди полювання на привидів — іронія, яку Бертон міг би підписати сам. Зв’язок із Кантакузiно тримали свідомо: цеглу двору відливали з румунських форм, щоб кладка не «зістрибнула» між сезонами.
Маєток Пауерскорт у Віклоу — уже класика ірландського кіно. Сади й секвої віддали під атмосферу цвинтаря академії. Водоспад Пауерскорт шість тижнів готували під табір Джеріко: величезний зовнішній майданчик, більшість третьої серії, логістика як на маленьке містечко. Сам дім Пауерскорт у кадрі майже не головний герой. Ліс навколо — так. Турист, який купить квиток лише в парадні зали, промаже саме ту зелень, заради якої їхала камера.
Приватний маєток у Раундвуді відтворив ворота Невермору дерево в дерево. Локація-менеджерка Марія О’Коннор розповідала: людина, яка працювала ще в Румунії, не повірила подібності. Дерево стояло «там само». Це не магія. Це нав’язлива робота відділу локацій, який розумів, що фанат помітить зсув алеї на пів метра.
Ще кілька адрес другого сезону тримають окремі сцени. Клонліфф-коледж у Драмкондрі на три місяці став лікарнею Willow Hill: довгі готичні коридори добре римувалися з першим сезоном. Ліс Клора дав зовнішність котеджу Ротвуд. Бізнес-школу Триніті-коледжу в Дубліні перефарбували під аеропорт Ньюарка — світло, скло, жодного місця сховку для Венздей. Ньюкасл у Віклоу гримували під заяложену вулицю Канзасу. Цвинтар Дінсгрейндж прийняв мавзолей. Кілтернан докинув перехідні плани. Карта виходить широка, не «один замок на листівці».
Що знімали в декораціях, а що в живих стінах
Глядач плутає три речі: екстер’єр, інтер’єр і комп’ютерний дах. Екстер’єр Невермору першого сезону — Кантакузiно. Інтер’єри першого сезону — суміш румунських палаців, павільйонів Буфті й саду. Інтер’єри другого — переважно Ешфорд плюс Шарлевіль. Дах і деякі шпилі — домальовка. Якщо ви приїдете в Буштені й шукатимете кімнату Енід у північному крилі «як у серіалі», ви шукатимете декорацію, якої на горі ніколи не було.
Джеріко першого сезону — чиста вистройка. Кав’ярня Weathervane не чекає на вас з млиновцями в реальному Вермонті й не чекає в Бухаресті на розі. У другому сезоні її логіку підхоплює Tell-Tale Cafe вже як павільйонна історія з кивком на По. Паломницький ярмарок Pilgrim World теж ріс у студії, інколи його каркас було видно з дороги біля Ешфорда під час зйомок. Зараз це не музейний експонат.
Ліси — найчесніший шар. Карпатська зима першого сезону й віклоуські хащі другого не потребують таблички «тут стояла камера», щоб працювати. Вода водоспаду Пауерскорт, туман над Оффалі, ботсад після дощу в Бухаресті — це місця, де серіал украв атмосферу, а не лише ракурс. За моїм досвідом розбору кадрів пліч-о-пліч із картами, саме ліс і небо видають країну швидше за замок.
Найточніша формула така: школа з повітря — Румунія, багато кімнат і новий двір — Ірландія, містечко — студія, настрій — дощ і камінь обох країн.
| Що бачите в кадрі | Сезон | Реальне місце | Чи пускають туристів |
|---|---|---|---|
| Фасад Невермору | 1 і 2 (повітря) | Кантакузiно, Буштені | Так, музей і парк |
| Коридори школи | 2 | Шарлевіль + Ешфорд | Замок — так; студія — ні |
| Джеріко, Weathervane | 1 | Студія Буфтя | Іноді тури студією |
| Оранжереї, алеї | 1 | Ботсад Бухареста | Так |
| Табір Джеріко | 2 | Водоспад Пауерскорт | Так, парк і стежки |
| Willow Hill | 2 | Клонліфф-коледж | Обмежено, не музей серіалу |
Зведення локацій: матеріали Netflix Tudum та звітні огляди whats-on-netflix.com.
Як з’їздити на локації без розчарування
Румунський день будується навколо Буштені. З Бухареста — потяг або авто на Прахову, дві години, якщо гора не в тумані й не в заторі на вихідні. Кантакузiно краще брати з ранку, до екскурсійних автобусів. Закладіть годину на парк і тераси, годину на інтер’єри, якщо цікавить княжа вілла, а не лише «школа». Взуття на гравій і траву. Селфі з табличкою Wednesday на сувенірній стійці не замінить ракурсу знизу вгору на фасад.
Бухарест лишайте на другий день або на вечір повернення. Ботсад не потребує гіда. Палац Монтеору й Політехніка — для фанатів покадрового полювання, не для людини, яка хоче «постояти там, де Венздей їла». Басейн «Динамо» — спортивна споруда, не атракціон Netflix. Не чекайте кіношної таблички на кожних дверях.
Ірландський маршрут зручніше крутити з Дубліна. Пауерскорт і водоспад — півдня, квитки окремо на маєток і на водоспад перевіряйте перед виїздом. Шарлевіль — година від столиці в бік Талламора, інший характер: менше листівок, більше вогкості й вузьких сходів. Триніті можна пройти як міський кампус, але бізнес-школа не проводить екскурсій «ось тут був Ньюарк». Ешфорд для звичайного квитка закритий.
Сезон має значення. Зима в Буштені ближча до кадру першого сезону. Літо в Віклоу ближче до зйомок другого, хоча в кадрі літо виглядало холоднішим, ніж у брошурі Tourism Ireland. Дощ не скасовує поїздку. Він її підписує. Без дощу Ірландія Венздей трохи підробна, як кав’ярня без чорної сукні за столиком.
Камера Бертона і світло двох країн
Перший сезон ріже картинку гостріше. Зима, контраст снігу й чорного пальто, Карпати як стіна за школою. Другий сезон дихає вологіше: мох, сірі небеса, ліс, який з’їдає глибину кадру. Міллар прямо казав, що ірландське світло робить навіть «вермонтську» історію естетикою Бертона. Це не комплімент країні в пресрелізі. Це технічне рішення. Експозиція, колір грейдингу, кількість дифузії — усе сідає на вже сіре небо.
Масштаб двору в другому сезоні зріс, бо глядач хотів зрозуміти ієрархію гуртожитків. Офелія, Калібан, Тісбі, Пак — кожен дім отримав візуальний код, куртки, вітражі, горгулій під характер. Годинникова вежа Яго виросла як окрема інженерна історія: її збирали так, щоб фінальне розкриття конструкції працювало. Цього в Кантакузiно фізично немає. Шукати вежу Яго в Буштені — як шукати Хогвартс-експрес на вокзалі Кошиць.
Музика, танець, мертвий панчлайн Ортеги тримаються на тлі, яке не сперечається з обличчям. Локація тут як бас-гітара: її не повинно бути чути голосніше за соло. Коли фон починає кричати «ми в замку!», серіал програє. Румунський фасад і ірландський ліс рідко кричать. Вони стоять і чекають, поки Венздей пройде повз.
Технічно обидва сезони змішують натуру, павільйон і цифру. Чесний фанатський гід це проговорює в перші п’ять хвилин, а не в подарунок на виході. Інакше людина купує міф «я ночувала в кімнаті Венздей» і отримує княжу спальню 1911 року з іншим запахом дерева.
Для кого цей маршрут і кому краще лишити екран
Маршрут заходить тому, хто любить розбирати кадр на шари. Людині, яка вже була в Празі «по Гаррі Поттеру» й зрозуміла різницю між локацією та декорацією. Парі, готовому на два краї або хоча б на чесний вибір: або Буштені плюс Бухарест, або Дублін плюс Віклоу. Підлітку з батьками, якщо ви заздалегідь скажете: замок — музей, не квест-кімната з Тінг.
Погано заходить тому, хто хоче «пожити в Неверморі». Нічлігу в кадрі немає. Гуртожиток — павільйон. Також важко буде перфекціоністу покадрової звірки: частина дверей зникла, частину перефарбували, частину з’їла цифра. Туристу з одним вільним півднем у Бухаресті без виїзду в гори лишиться ботсад і розчарування, що «школи в місті немає».
| Плюси паломництва | Мінуси | Кому варто |
|---|---|---|
| Реальний фасад школи, живий ліс, сильне світло кадру | Два країни, студії закриті, інтер’єри «не ті» | Фанат атмосфери, не реквізиту |
| Кантакузiно й Пауерскорт — повноцінні пам’ятки навіть без серіалу | Натовп із чорними косами у вихідні | Хто їде в гори чи в Ірландію і так |
| Легко зібрати день із Бухареста або Дубліна | Джеріко як місто не існує | Той, хто приймає фанеру за фанеру |
Після таблиці варто додати ще одне. Серіал не зобов’язаний вам квест. Локація не винна, що ви очікували гуртожиток Офелії з працюючим сейфом. Найкращі візити, які ми бачили в відгуках мандрівників, починалися з фрази «я приїхав по камінь і світло». Найгірші — з фрази «де тут кімната Венздей».
У нашій практиці супроводу кіномаршрутів був випадок, коли група з восьми людей забронювала «повний Невермор за добу»: ранок у Кантакузiно, обід у Буфті, вечір «як в Ірландії» в якомусь випадковому замку під Синаєю. Буфтя того дня не водили. Синайський замок не мав жодного відношення до зйомок. Люди вийшли злими на серіал. Маршрут був винний, не Ортега. Після цього ми ділимо поїздку жорстко: або Румунія першого сезону, або Ірландія другого, без «і ще он той шпиль схожий».
Питання, які вам поставить попутник у потязі
Нижче — короткі відповіді на те, що реально запитують перед квитком, а не те, що зручно вигадати для блоку.
Де знімали Венздей у першому сезоні? Переважно в Румунії. Невермор зовні — замок Кантакузiно в Буштені. Джеріко збудували на студії Буфтя. Бухарест дав ботсад, палац Монтеору, Політехніку й басейн «Динамо».
Де знімали другий сезон? Повністю в Ірландії з травня 2024-го близько шести місяців. Ешфорд, Шарлевіль, Пауерскорт, Клонліфф, Триніті, ліси Віклоу й Оффалі. Повітряні плани школи досі можуть триматися на румунському замку з домальовкою даху.
Чи можна зайти всередину Невермору? У Кантакузiно — так, як у музей. Це не шкільні коридори серіалу один в один. Коридори другого сезону частково в Шарлевілі, частково в закритій студії.
Чи є Джеріко на карті? Ні. Реальний Джеріко у Вермонті — інше містечко. Серіальне зшили в павільйоні. Weathervane не смажить млинці ні в Румунії, ні в Ірландії.
Знімати третій сезон знову в Ірландії? Станом на літо 2026-го офіційна публічна карта третього сезону ще не розкладена так само детально, як перші два. Орієнтуйтеся на анонси Netflix, а не на фанатські «уже бачили трейлери в лісі біля дому».
Скільки днів треба? Румунія: день на Буштені, опційно день на Бухарест. Ірландія: день на Пауерскорт, окремий виїзд на Шарлевіль. Склеювати все в одну добу — найшвидший спосіб зненавидіти власний маршрут.
Поради, помилки й короткий список у рюкзак
Поради перед виїздом. Беріть офіційні години Кантакузiно й Пауерскорт у день поїздки, не зі старого рілсу. Не плутайте Синаю з Буштені: обидва гірські, знімали не все підряд. У Шарлевілі дивіться на ноги — сходи старі, романтика вогка. У ботсаді Бухареста шукайте крони й скло оранжереї, не «класну кімнату». На студії не розраховуйте як на обов’язковий пункт. Фотографуйте фасад знизу, як у тизері, а не лише табличку з хештегом.
Типові помилки повторюються з групи в групу. Перша — вважати, що Невермор стоїть у США, і планувати Вермонт як місце зйомок. Друга — чекати гуртожиток у Кантакузiно. Третя — їхати в Буфтю без підтвердженого туру й стояти біля паркану. Четверта — мішати сезони в одній добі. П’ята — ігнорувати дощ в Ірландії як «погану погоду», хоча саме він зібрав колір другого сезону. Шоста — купувати дорогий «кінотур», який везе на будь-який шпиль у радіусі ста кілометрів.
Чому так робити не варто, пояснюється просто. Вермонт у кадрі — вигадка продюсерів. Кімната Енід — столярка павільйону. Паркан Буфті не стає кав’ярнею від вашого ентузіазму. Змішаний день спалює ноги й сюжет. Сухе сонце в Пауерскорті дає інший фільм, ніж той, за яким ви приїхали. Універсальний замок «схожий на Невермор» навчить вас недовіряти гідам, а не любити Бертона.
Чек-лист на ранок виїзду вміщується в короткий список, і його варто пройти вголос, не в голові.
- Квитки й години замку перевірені сьогодні, не «десь на скріні».
- Ви обрали один сезон як головний, другий — як бонус, якщо лишиться світло.
- Взуття на гравій, запасна шкарпетка, дощовик навіть «коли сонячно».
- Очікування проговорені: фасад і світло — так; кімната героїні — ні.
- Студія викреслена, якщо немає підтвердження туру.
- Фото фасаду, двору, лісу. Не лише сувенірна стійка.
- Зворотня дорога з запасом на туман у Передалі або на дублінський затор.
Міні-кейс. Ми вели двох сестер, які знали серіал напам’ять і хотіли «ніч у Неверморі». Нічліг знайшли в гестхаусі Буштені з видом на гору, не в замку. Вранці — парк Кантакузiно до натовпу, ракурс з нижньої тераси, потім свідомий пропуск інтер’єрної екскурсії, бо дівчата втомилися від чужої княжої біографії. Після обіду — мовчазна година в ботсаді без спроби знайти «той самий кущ». Увечері вони сказали фразу, яку я тепер цитую замовникам: школа виявилась меншою за кадр і більшою за сувенір. Це і є нормальний фініш.
Ключові інсайти
- Перший сезон — Румунія: Кантакузiно, Бухарест, Буфтя. Другий — Ірландія: Ешфорд, Шарлевіль, Пауерскорт і ще десяток адрес.
- Фасад Невермору, який ви впізнаєте з тизера, досі живе в Буштені. Багато кімнат, які ви впізнаєте з другого сезону, там ніколи не стояли.
- Джеріко — декорація. Шукати Weathervane на мапі Вермонту чи Бухареста — витрачений ранок.
- Камера купила в Румунії зиму й шпиль, в Ірландії — ліс, вологу й масштаб двору.
- Туристичний маршрут працює, коли ви їдете по камінь і світло, а не по гуртожиток Офелії.
- Один сезон за поїздку дає більше радості, ніж «усі локації світу за світловий день».
Серіал зібрали з двох країн і столярки павільйонів так щільно, що мозок відмовляється ділити кадр на шви. У цьому його сила й пастка для мандрівника. Румунський замок лишається найчеснішою відповіддю на питання «де стоїть Невермор». Ірландський ліс — найчеснішою відповіддю на питання «де цей світ став більшим». Між ними — квітки ботсаду, скло Триніті й паркан студії, за яким уже немає містечка.
Якщо після тексту хочеться квитка, беріть спочатку Буштені або Пауерскорт, не обидва в одну відпустку без сну. Постійте під фасадом довше, ніж потрібно для сторіс. Послухайте, як турист поруч запитує «а де кімната Венздей» — і не ставайте ним. Камінь, дощ і сіре небо зроблять свою роботу без таблички. Далі вже ваша справа: сувенірна коса, мовчанка в ботсаді чи просто повторна серія в готелі, уже з іншим знанням, де саме в кадрі кінчається Вермонт і починається Карпатська зима.
Залишити відповідь